Тис ягідний ф. рівновершинна (колоноподібна)

Західна Європа, Кавказ, частина Малої Азії і Північної Африки.

Був знайдений у 1780 році в Ірландії. Форма тиса ягідного (Taxus baccata L.) з колоноподібною формою крони і спіральним розміщенням хвої, так званий ірландський тис. Дерево або кущ, залежно від умов місцезростання. Крона дуже густа, яйцеподібно-колоноподібної форми, у старих дерев розкидиста, нерідко багатовершинна. Кора стовбура у дорослих екземплярів червонувато-сіра, відшаровується пластинками; у молодих дерев – гладка.

Однодомний. Квіти роздільностатеві; чоловічі суцвіття кулясті, на коротких ніжках; жіночі квіти дрібні зеленуваті, сидять поодиноко.

Однодомний. Квіти роздільностатеві; чоловічі суцвіття кулясті, на коротких ніжках; жіночі квіти дрібні зеленуваті, сидять поодиноко.

Плоди ягодоподібні, червоні, м’ясисті, кулясті, зверху відкриті. Насінний горішок бурого кольору з дрібними цятками.

Хвоя плоска, лінійна, злегка серповидна; гостроконечна, зверху темно-зелена, знизу світліша.

В середній Європі цвіте у квітні-травні.

Насіння дозріває в рік цвітіння – в кінці серпня, вересні.

Довговічний, росте дуже повільно, особливо у ранньому віці. Розмножується насінням, живцями і відводками. Тіневитривалий, може рости і на відкритій місцевості. При умові достатнього освітлення ця форма дає великий приріст. Доволі морозостійкий, але в особливо суворі зими пагони піддаються обмерзанню. Вимогливий до вологості повітря і ґрунту, але не росте на заболочених місцях. Добре переносить посуху, завдяки глибокому корінню може добувати воду із низьких водоносних шарів. Для озеленення великих міст дана форма тису непридатна, так як не переносить токсичних речовин у повітрі і ґрунті. Стійкий проти грибкових хвороб, мало пошкоджується комахами. Добре переносить стрижку. В зимовий період стає дуже тендітним і легко ламається під вагою снігу, тому при настанні холодів гілки рекомендується зв’язувати в один пучок.