Сосна гірська

Гори Західної Європи; Піренеї, Альпи, Апенніни, Балкани, Карпати, гори середньої Німеччини.

Дерево 10 м висотою або часто гіллястий від основи кущ; крона пірамідальна або широка. Кора буро-сіра. Пагони світло-зелені, потім темніючі, голі. Бруньки , бурого кольору, дуже смолисті, видовжено-яйцеподібної форми, загострені, 6 мм завдовжки.

Шишки одинокі або по 2–3, сидячі або на коротких ніжках, більш-менш відігнуті, 2–7 см довжиною і 1,5–2 см шириною, дозрівають весною 3 року. Щитки ромбічні, плоскі або випуклі, спереду гостро трикутні. Насіння дрібне темне.

Хвоя темно-зелена з усіх боків, густа, трохи скручена і зазвичай зігнута, 3–8 см довжиною і 1,5–2 мм шириною, опадає через 2–5 років.

Повільноростуча порода, морозостійка, посухостійка, світлолюбна, але більш тіньовитривала ніж сосна звичайна. До ґрунту і вологи невибаглива, росте на будь-яких добре дренованих ґрунтах, від кислих до лужних, витримує ущільнення ґрунту і забруднене міське повітря; шкідниками та хворобами не пошкоджується; від снігопадів не страждає.

Застосовується для створення низькорослих декоративних груп, захисних посадок на крутих кам'янистих схилах і як закріплювач грунту. Добре поєднується з березами, використовується в різних хвойних композиціях з ялинами, модринами: одиночні посадки, групи, посадки на присадибних ділянках, ефектно виглядає на відкритих місцях. Має велику кількість декоративних форм.