Глід шпора півня

Схід Північної Америки.

У культурі цей вид глоду з`явився в 1656 р. Кущ або деревце до 12 м висотою, з широкою розлогою кроною сформованою вигнутими донизу основними гілками. На гілках численні довгі (6–7, іноді до 10 см), міцні, злегка зігнуті колючки, які нагадують шпору півня.

Квітки білі, досить крупні – 1,5–2,0 см в діаметрі, зібрані в суцвіття (щиток) з 15–20 квіток.

Квітки білі, досить крупні – 1,5–2,0 см в діаметрі, зібрані в суцвіття (щиток) з 15–20 квіток.

Плоди можуть мати відтінки від світло- до тьмяно-червоного, округлі, близько 1 см в діаметрі; кісточок зазвичай дві.

Листки темно-зелені, блискучі, восени набувають яскраво-помаранчевого (до червоного) забарвлення; шкірясті, голі, за формою видовжено-обернено-яйцевидні, завдовжки 2–8 см, нерівномірно гостро-зубчаті.

Цвітіння в травні-червні. Плоди тримаються на гілках майже всю зиму.

Світлолюбний, посухостійкий, зимо- і морозостійкий, стійкий до міських умов, вітростійкий, до ґрунту невибагливий. Темпи росту середні, не рекомендоване декоративне формування крони (стрижка), тому не придатний для живоплотів. Придатний для групових посадок, а також у високих, абсолютно непрохідних живих огорожах.