Форзиція звисаюча

Північний і центральний Китай.

Ботанічна наука визначає цю рослину ще як форсайтія, що пов’язано з ім’ям шотландського ботаніка Уільяма Форсайта, котрий був головним королівським садівником Кенсингтонського палацу та одним із засновників Королівського садівничого товариства і саме він привіз ще в 18 столітті з Китаю до Європи (а саме до Великобританії) перший кущ цієї прекрасної азійки.

Кущ до 3 м висотою з потужними прямими стовбурами і дугоподібно зігнутими звисаючими гілками. Пагони злегка 4-гранні, однорічні оливкові або червонувато-коричневі.

Квітки золотисто-жовті, зібрані в пучки по 1–3 (іноді по 6) шт.; зубці чашечки продовгуваті, трубка віночка всередині з помаранчевими смугами; довжина квіток 2,5 см.

Квітки золотисто-жовті, зібрані в пучки по 1–3 (іноді по 6) шт.; зубці чашечки продовгуваті, трубка віночка всередині з помаранчевими смугами; довжина квіток 2,5 см.

Плоди вузько-яйцеподібні, трохи сплюснуті з боків коробочки, 1,5 см довжиною; злегка розтріскуються і в них можна бачити крилате насіння.

Листки темно-зеленого кольору, на осінь забарвлюються в фіолетові відтінки; на ростових пагонах трійчасті з яйцеподібними листочками, на старих пагонах прості, цільні, за формою від яйцеподібних до продовгувато-яйцеподібних; досить великі – 6-10 см довжиною і 2,5–3,5 см шириною; по краю пильчасті від основи, гострі, з ширококлиноподібною або заокругленою основою; черешок до 1,5 см.

Цвітіння у квітні-травні, триває близько 3 тижнів. Унікальна рослина: спочатку цвіте, а потім випускає листя і молоду поросль. Перший раз рослини зацвітають у віці 4–6 років. Розмножують форзицію насінням, відводками, поділом куща, зимовими і літніми живцями.

Росте швидко, є найбільш морозостійким і витривалим у міських умовах видом форзиції. Краще розвивається на свіжих родючих ґрунтах, що містять вапно. В сучасному ландщафтному дизайні зараз займає гідне місце як один з найкрасивіших видів. Її успішно використовують для декорування стін будинків, розташовуючи на шпалерах.