Бархат амурський (амурське коркове дерево)

Далекий Схід, північно-східний Китай, Корея. Реліктовий вид, існував до Льодовикового періоду, вважається пам’яткою природи.

Дерево до 20–25 м висотою, стовбур до 50 (іноді до 70 см) в діаметрі, прямий або дещо викривлений, при вільному стоянні розгалужується з невеликої висоти, утворюючи низько посаджену кулясту крону. Стовбур і сучки вкриті м’якою, еластичною, оксамитовою (чи оксамитово-сірою) пробкою завтовшки до 7 см, яка може мати глибокі повздовжні тріщини чи борозни.

Квітки дводомні (жіночі і чоловічі квітки формуються на різних деревах), жовто-зеленого кольору, невеликі (6–8 мм діаметром), зібрані в китицю.

Квітки дводомні (жіночі і чоловічі квітки формуються на різних деревах), жовто-зеленого кольору, невеликі (6–8 мм діаметром), зібрані в китицю.

Плід – кістянка, близько 1 см в діаметрі, кулястої або грушеподібної форми, чорного кольору з блискучою поверхнею, має неприємний запах і гіркий смак.

Листки світло-зелені, за формою складні непарно-перисті, складаються з 5–13 продовгувато-ланцетних чи продовгуватих листкових пластинок до 10 см довжиною. При розтиранні листки мають специфічний запах.

Цвітіння спостерігається в червні.

До 20–40 років росте швидко, середній вік до 250-300 років. Коренева система глибока, широко розгалужена, успішно формує кореневу поросль. Рослини цього виду тіньовитривалі, холодостійкі, невимогливі до ґрунту; широко використовуються в міських зелених насадженнях.

Міцна деревина бархата амурського використовується для виготовлення меблів, фанери, лиж тощо. З кори отримують корок, тому вид і називають «амурське коркове дерево». Якщо при знятті коркової плити не пошкоджений луб'яний шар, то корковий шар відростає вдруге і має кращу якість.

Рослина є хорошим медоносом (за сприятливої погоди), мед має унікальні властивості – не кристалізується, довго зберігається, містить мало глюкози, застосовується для профілактики і при лікуванні від туберкульозу. В народній медицині також використовують кору, луб, листки, плоди.