Псевдотсуга Мензиса

Північноамериканське узбережжя Тихого океану.

Рід об’єднує від 7 до 18 видів, які зростають в Північній Америці та Східній Азії (така відмінність в наведенні кількості видів пояснюється значним варіюванням природних різновидів). Вид названий на честь Арчибальда Мензиса (1754–1842 рр.), шотландського медика і біолога. Інтродукована Д. Дугласом в Англію в 1827 р. і тому частина її старих назв, пов’язана з його ім’ям. В літературі рослина ще може зустрічатись під назвами: Псевдотсуга тисолистна, Дугласія тисолистна, Дугласова піхта, Дугласова ялина, Орегонська сосна, Піхта Дугласа.

Дуже довговічна рослина – до 1000 років може досягати вік в сприятливих умова, а середньому досягає віку до 500 років. Єдиним морозостійким видом цього роду є псевдотсуга Мензиса.

Це дуже витривалі, ефектні, вічнозелені рослини; на батьківщині 200-річні дерева можуть досягати висоти 90–100 м, діаметра стовбура 4,0–4,5 м з кроною понад 10 м. Стовбур циліндричний, слабо збіжистий; крона стрункої пірамідальної форми (або ширококонусоподібної) і з віком стає особливо витонченою. У молодих дерев кора тонка, гладка, сірого кольору; з віком стає товстою, трохи тріщинуватою чи горбкуватою, бурого кольору.

Привабливу особливість цим деревам щорічно додають шишки, які розпускаються, наче квітки, кожного літа. Чоловічі – циліндричної форми колоски помаранчево-жовті, 12–23 мм довжиною, розміщені в два ряди гребінчасто, більш або менш під прямим кутом, на верхівках маленьких пагонів. Жіночі – зеленувато-рожеві або пурпурові, крупніші.

Привабливу особливість цим деревам щорічно додають шишки, які розпускаються, наче квітки, кожного літа. Чоловічі – циліндричної форми колоски помаранчево-жовті, 12–23 мм довжиною, розміщені в два ряди гребінчасто, більш або менш під прямим кутом, на верхівках маленьких пагонів. Жіночі – зеленувато-рожеві або пурпурові, крупніші.

Молоді шишки зелені або пурпурові, пізніше – світло-коричневі, продовгувато-яйцевидні, довжиною до 10 см, сидять на коротких ніжках, трохи повислі. Насінні лусочки округлі, цілокраї. Покривні лусочки трилопатеві, з витягнутою вузькою і загостреною середньою лопаттю, прижаті до насінних; дозрівають в перший рік.

Хвоя зверху блискуча темно-сизо-зелена, знизу світліша, з двома синювато-білими смужками; 2–3,5 см довжиною і шириною 1–1,5 мм, пряма, плоска, вузько ланцетної форми з тупими або загостреними кінцями, розміщена на гілках неправильно гребінчасто.

Цвітення наприкінці квітня – початку травня.

Розмножується краще насінням, але поширений і вегетативний спосіб (живцюванням).

Порода швидкоростуча – в перший рік рослини виростають у висоту всього на 6–12 см, надалі ріст прискорюється – до 40 см у висоту і 20 см в ширину. В 15-річних дерев висота 10 м. Завдяки красивій і цінній деревині та як гігантська декоративна рослина вважається одним з найважливіших хвойних дерев. Деревина дуже схожа до соснової, м’яка, світла, міцна, з приємним смолянистим запахом. На батьківщині широко використовується в бідівництві для оздоблення приміщень, виробництва фанери і меблів, в суднобудуванні, для виготовлення баків, цистерн, чанів, оскільки є стійкою до гниття.

Має високу зимостійкість; доволі світлолюбна, не терпить верхівкового затінення, але витримує бокове затінення; засухостійка (мінімальний рівень залягання ґрунтових вод – 3 м.), надає перевагу підвищеній вологості повітря (особливо сприятливими є ділянки біля води – струмків, ставків і т.п.). Маловимоглива до родючості ґрунту. Добре росте на дренованих і потужних суглинках, гірше – на підзолистих, важких глинах і пісках, переносить карбонатні ґрунти; не підходять сухі і ущільнені субстрати. Не витримує застою води, перезволоження, гине на болотистих ділянках.

Псевдотсуги малопридатні для стрижки, сильну обрізку можна проводити один раз на 4 роки; формувати больш компактні екземпляри можна лише вилученням центральних бруньок бокових пагонів восени чи рано навесні і незначним укороченням бічних пагонів влітку.

Широко поширена в Європі в садово-паркових та лісових посадках, використовується в дизайні аналогічно ялинам і піхтам: для солітерних посадок, рекомендується для чистих і змішаних типів насаджень, для створення груп в парках і садах, для формування невеликих гаїв, можна формувати високі ландшафтні композиції в складі хвойних груп; рекомендується для швидкого створення щільної темнохвойної живої огорожі.