Бук лісовий (Б. європейський)

Латинська назва

Fagus sylvatica L.

Російська назва

Бук лесной (Б. европейский)

Рід

Бук Fagus L.

Родина

Букові Fagaceae A. Br.

Походження

Західна Європа, Західна Україна, Білорусь.

Бук – одне з найпоширеніших дерев у карпатській флорі, недарма одна з географічних областей так і називається – Буковина.

Опис

Дерево до 30–40 (іноді 50) м висотою, з могутньою густою і розлогою (до 10–30 м, в природі й більше) кроною, котра майже не пропускає світла, та більше або менше горизонтально розпростертими гілками. Кора на молодих стовбурах сірувато-бура, на старих сріблясто-сіра, часто з лусками, в більшості гладенька і тонка. Молоді пагони світло-коричневі, спочатку опушені, пізніше голі, характерно-колінчасті. Бруньки до 2 см довжиною, веретеноподібні, гострі.

Квітка

Квітки одностатеві. Тичинкові квітки 2,5–5,0 мм довжиною, зібрані в головчасті суцвіття. Зеленуваті жіночі квітки зібрані по 2–4 шт., мають товсті опушені ніжки 0,8–1,8 см довжиною, оцвітина їх шестироздільна.

Квітка

Квітки одностатеві. Тичинкові квітки 2,5–5,0 мм довжиною, зібрані в головчасті суцвіття. Зеленуваті жіночі квітки зібрані по 2–4 шт., мають товсті опушені ніжки 0,8–1,8 см довжиною, оцвітина їх шестироздільна.

Плід

Плід – бурий блискучий тригранний горішок 1–1,6 см довжиною.

Бук лісовий (Б. європейський)

Листок

Листки еліптичні або яйцеподібні, широко загострені до основи і до вершини, 4–10 см довжиною та 2,5–6,0 см шириною, з 5–8 парами жилок, на краю слабо хвилясті та інколи злегка зубчасті, зверху темно-зелені та блискучі, знизу світліші. Листки довго не гниють через високий вміст дубильних речовин у них.

Бук лісовий (Б. європейський)

Основні дані фенологічного розвитку:

Цвітіння в травні. Плоди достигають наприкінці вересня, опадають у жовтні-листопаді.

Використання в озелененні, народній медицині та ін.:

Дерева починають плодоносити пізно – у 40 років, а в густих лісах навіть у 60. Врожайні роки трапляються через 3-5 років, тоді з 1 га можна зібрати до 300 кг горішків. Вони є хорошим кормом для лісових тварин. Раніше горішки служили їжею для людей – букове борошно додавали до хліба, а також отримували з них олію. Вживати горішки у їжу можна лише підсмаженими, бо сирі містять отруйні речовини.

Букові розмножуються зазвичай насінням, хоча неглибока і розгалужена коренева система іноді дає бічні пагони, від яких може вирости молоде дерево. Буки ростуть повільно, але живуть до 400 років і більше, але старі дерева часто уражені серцевинною гниллю. Ціниться міцною, твердою деревиною, з гарною текстурою, яка використовується для виготовлення меблів, паркету, фанери, музичних інструментів. Деревина бука надзвичайно водостійка, тому здавна використовувалась для виготовлення млинових коліс. До появи друкарських верстатів книги виготовлялись за допомогою спеціальних пристроїв, вироблених з букової деревини, чим пояснюється співзвучність назви бука з назвою азбуки.

Бук є теплолюбною породою м’якого клімату; тіньовитривалий – може знаходитись у пригніченому стані до 50 років; морозостійкий, але чутливий до пізніх заморозків; вологолюбний, але страждає від застою води і довготривалих засух; невимогливий до родючості ґрунту, краще росте на суглинистих ґрунтах.

Бук має надзвичайно велике екологічне значення – особливо у продукуванні кисню, очистці повітря, збереженні вологи у ґрунті. Крона дерева добре піддається формуванню, тому його широко застосовують у парковому будівництві, для виготовлення живоплотів.